У селі Кладьківка Куликівської територіальної громади на Чернігівщині є неймовірне місце для відпочинку всієї сім’ї під назвою «Дім Хаскі».
Головна, так би мовити, «фішка» цього комплексу – собаки породи хаскі. Адже це чи не єдине в Україні місце, де можна покататися в упряжці собак хаскі, погратися та просто прогулятися з ними, отримавши від цього заряд позитивних емоцій. До речі, головна ціль цієї бази – саме наповнення своїх гостей емоціями. Тут їх дарують з надлишком.
Історія бази відпочинку «Дім Хаскі» почалася ще у 90-х роках, коли Анатолій Прокопець побудував тут конюшню і невеликий будиночок. Тривалий час ця база називалася «Стара пристань». Люди приїздили сюди покататися на конях, побути наодинці з природою, насолодитися неймовірними краєвидами та відпочити на Десні, яка, до речі, протікає зовсім поряд із базою.
«Я з дитинства цікавився кіньми, тому коли в мене з’явилася така змога, я купив собі коня і побудував тут конюшню, а згодом і будиночок для відпочинку, – розповідає власник «Дому Хаскі» Анатолій. – Я займаюсь бізнесом, а коні були моїм хобі. Та після того, як побудував тут будинок, люди могли приїздити, кататися на конях і отримувати певні позитивні емоції. Спочатку в мене був один кінь, потім запропонував друзям, у яких були коні, поставити їх до мене в конюшню і разом їх обслуговувати – це називають постій коней. Власне, так і сталося. Наразі в мене двоє своїх коней іще декілька на постої».
Все почалося з Лакі і Страйка
Перші хаскі у Анатолія з’явилися понад десять років тому. Якось дружина подарувала йому двох собак цієї породи і, як каже подружжя, понеслось.
«Чоловік обожнює кататися на конях. І коли він їздив верхи, то постійно хотів, щоб якась собачка поруч бігала, знаєте як у фільмах, на картинах, – розповідає дружина Євгенія. – І я вирішила подарувати йому собак. Коли думали про породу, то обрали хаскі, бо самі ці собаки дуже добре бігають, а ще вони – класні друзі. І 11 років тому в розпліднику під Києвом я купила двох собак – Лакі і Страйка».
Та це був лише початок великої справи, адже згодом подружжя придбало ще декілька, і ще… Зараз у них 13 дорослих собак.
«Спочатку це була просто їзда верхи на конях у супроводі Лакі і Страйка. Адже тоді вони були молодими, і я їх виховував. Цей процес трохи затягнувся, бо зі Страйком я досить швидко знайшов контакт – він мене слухав і виконував усі команди, а от Лакі – дуже норовлива і вільнолюбна собака, тому її довелося навчати довше, – згадує Анатолій. – Коли собаки вже розуміли команди, я вирішив їх поставити в упряжку і побачив, що вони можуть не лише бігати, але й тягнути нарти, лижника, велосипедиста. Якось я вирішив посадити в нарти ще й свого сина, і виявилося, що тяглової сили двох тварин мало. Я почав читати і дізнався, що для більшої тяглової сили потрібно більше собак. Тоді ми купили ще чотирьох. Потім друзі і знайомі почали дарувати нам хаскі або віддавати своїх. Адже, знаєте, хаскі – дуже добрі і дуже соціалізовані собаки, вони ніколи не вкусять людину. Це не охоронці будинку, це собаки, які вас швидше залижуть, аніж вкусять, але є в них один мінус. Хаскі – їздова порода, і їм просто необхідно бігати по кілька кілометрів на день. Тому часто, купуючи таку собаку, людина не завжди може так довго вигулювати її. У квартирі собакам цієї породи жити досить некомфортно.
Коли з’явилося достатньо собак, ми змогли катати по декілька людей в упряжці. Це було так драйвово, що захотілося ділитися цими емоціями з іншими людьми. Так, власне, і з’явилася вся ця ідея з «Домом Хаскі».
Коні, вівці, єноти і навіть равлики
Та, як то кажуть, не собаками єдиними. Хоча відпочинок і різні активності в компанії хаскі є родзинкою цього місця, проте, окрім собак, тут є на що подивитися і є з ким цікаво та емоційно провести свій час. Адже господар «Дому Хаскі» полюбляє заводити нових тварин. Наразі тут живуть вівці, декілька коней, милі поні, парочка єнотів-полоскунів. Цієї весни новими жителями бази відпочинку і гарного настрою стали равлики – не прості, а їстівні.
«Купили маленьких, заселили, – розповідає Анатолій. – Вкладень тут великих не потрібно, тому вирішили спробувати. Це їстівні равлики, які вже за три місяці стають дорослими особинами. Плануємо в майбутньому проводити ще й екскурсії з дегустаціями. М’ясо равлика дуже схоже на курятину, і в ньому зовсім немає холестерину».
Неймовірні емоції можна отримати, побувши бодай декілька хвилин з єнотами. Вони досить дружелюбні і дуже допитливі тварини, які не лише обійматимуться з вами, а ще й обов’язково перевірять, що ви з собою принесли.
Відпочинок для душі
«Дім Хаскі» – місце з неймовірною позитивною енергетикою, і насамперед це завдяки пану Анатолію. Адже це людина, яка просто живе тим, чим займається, і безмежно любить те, чим займається. Тому тут не надають послуг з відпочинку, тут дають найголовніше – емоції. Найважливіше завдання «Дому Хаскі» – подарувати відвідувачам яскраві і позитивні враження. І як стверджують господарі, ще жоден гість не залишився байдужим. І ті, хто тут побуває хоча б раз, неодмінно повернуться знову. І це не дивно, бо пройшовши трекінг із хаскі, покатавшись по лугу на конях або сходивши погуляти з хаскі над Десною і просто побувши з тваринами, людина ніби «перезавантажується». Тут забувають про всі негаразди, проблеми, про міську метушню і просто насолоджуються спілкуванням з тваринами. Активності тут знайдуться для будь-якої пори року.
«До нас проїздять і дорослі, і привозять на екскурсії малих діток, – розповідає Євгенія. – Так нещодавно були з чернігівського дитсадочка. Ми катали малечу в упряжці, діти пили чай, гралися з собаками. Діти поїхали такі задоволені! Взагалі багато хто приїздить взимку саме задля того, аби покататися на нартах. Адже ніде в Україні цього зробити не можна, лише в Лапландії це популярна активність».
Карантин допоміг розширитися
Назва «Дім Хаскі» – це вже бренд, який сім’я викупила і має на нього повне право. На території для гостей розташовані не лише конюшня та вольєри, а й два будинки – Будинок каюра (каюр – це погонич коней, собак, оленів, які запряжені в упряжку, – Авт.) і двоповерховий Будинок хаскі.
«Спочатку тут був один будинок – «хаскі», а потім наш комплекс «Дім Хаскі» і ті емоції, які він дає своїм відвідувачам, зайняли перше місце в Чернігівській області в рейтингу «Гостинні садиби», – розповідає дружина Євгенія. – Саме завдяки цій перемозі у Анатолія з’явилася змога взяти кредит під відносно невеликі відсотки для того, аби побудувати Будинок каюра і тим самим розширити місце для відвідувачів. Будинок каюра Анатолій побудував, можна сказати, своїми силами. Звісно, запрошували працівників, але він разом з нашими синами Данилом і Михайлом теж працювали на цьому будівництві. Це було минулого року, якраз під час карантину. І тепер у нас є Будинок хаскі і Будинок каюра, в яких місця вистачить і на велику компанію, і для сімейного відпочинку».
Робота важка, але приємна
Надавати людям послуги у сфері туризму – досить складна штука, а от заряджати їх емоціями, як це роблять в «Домі Хаскі», ще складніше. Сім’я живе в Ніжині, де має ще один бізнес. Проте майже щодня приїздить у Кладьківку, аби зустріти своїх гостей та зарядити їх неймовірними емоціями.
«Ми влітку і взимку майже постійно тут знаходимося, бо це якраз сезон, – розповідає Євгенія. – Можемо тут ночувати, у нас є будинок, або з Ніжина приїздимо. Перший час було важко, бо всю роботу робили чоловік та син. Вони робили трекінги, катали людей в упряжках. Плюс до всього потрібен щоденний догляд за тваринами. І було по три-чотири компанії на день, тому дуже важко було все робити вдвох. Потім минулого року нам написали Лера і Ігор, що хочуть приїхати на екскурсію. Вони приїхали, побули в нас і залишилися. Тепер вони працюють у нас і неабияк допомагають – як, власне, і всі, хто разом з нами тут працює».
Марія Пучинець. На першому знімку — єнот
